парез

паре́з

(від грец. πάρεαις – розслаблення)

неповний параліч, характеризується ослабленням рухової діяльності (здебільшого рук, ніг).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парез — паре́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. парез — парезис, -у, ч., мед. Неповний параліч, що характеризується ослабленням активної рухової функції м'язів. Післяродовий парез — захворювання тварин, що характеризується паралічоподібним станом глотки, кінцівок та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парез — ПАРЕ́З, ПАРЕ́ЗИС, у, ч. Неповний параліч, що характеризується ослабленням активної рухової функції м'язів. Високопродуктивні корови дуже часто після отелення хворіють на родильний парез (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. парез — ПАРА́ЛІЧ (хвороба, що позбавляє якусь частину тіла, орган здатності нормально рухатися, діяти); ГРЕЦЬ розм. (без додатка); ПАРЕ́З (неповний). Філіпчук повалився у крісло, ніби людина, уражена паралічем (Ірина Вільде); Грець тебе побивай!... Словник синонімів української мови
  5. парез — ПАРЕ́З, у, ч. Неповний параліч, що характеризується ослабленням активної рухової функції м’язів. Високопродуктивні корови дуже часто після отелення хворіють на родильний парез (Хлібороб Укр., 3, 1966, 32). Словник української мови в 11 томах