парез
паре́з
парезис, -у, ч., мед.
Неповний параліч, що характеризується ослабленням активної рухової функції м'язів.
Післяродовий парез — захворювання тварин, що характеризується паралічоподібним станом глотки, кінцівок та ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парез — паре́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- парез — ПАРЕ́З, ПАРЕ́ЗИС, у, ч. Неповний параліч, що характеризується ослабленням активної рухової функції м'язів. Високопродуктивні корови дуже часто після отелення хворіють на родильний парез (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- парез — паре́з (від грец. πάρεαις – розслаблення) неповний параліч, характеризується ослабленням рухової діяльності (здебільшого рук, ніг). Словник іншомовних слів Мельничука
- парез — ПАРА́ЛІЧ (хвороба, що позбавляє якусь частину тіла, орган здатності нормально рухатися, діяти); ГРЕЦЬ розм. (без додатка); ПАРЕ́З (неповний). Філіпчук повалився у крісло, ніби людина, уражена паралічем (Ірина Вільде); Грець тебе побивай!... Словник синонімів української мови
- парез — ПАРЕ́З, у, ч. Неповний параліч, що характеризується ослабленням активної рухової функції м’язів. Високопродуктивні корови дуже часто після отелення хворіють на родильний парез (Хлібороб Укр., 3, 1966, 32). Словник української мови в 11 томах