1. Словник іншомовних слів Мельничука

пародія

паро́дія

(від грец. παρφδία – жартівлива переробка)

1. Жанр сатиричної і гумористичної літератури, заснований на перебільшено комічному наслідуванні твору якогось автора або літературного напряму.

2. Зовнішнє наслідування, яке спотворює суть.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пародія — паро́дія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пародія — -ї, ж. 1》 Сатиричний літературний, музичний і т. ін. твір, що використовує які-небудь риси іншого твору, а також його форму. 2》 Підтекстовка нового тексту (нерідко сатиричного за замислом) до існуючої мелодії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пародія — Жартівка, поглузка, перерібка, див. траверсія Словник чужослів Павло Штепа
  4. пародія — (гр. parodia — всупереч, проти пісні) — 1. Музичний твір, створений на основі запозиченого музичного матеріалу, нова підтекстовка певної мелодії або п’єси, коли до одного голосу приєднувались інші голоси, оновлювались фактура, гармонія, ритміка тощо. Словник-довідник музичних термінів
  5. пародія — ПАРО́ДІЯ, ї, ж. 1. Сатиричний літературний, музичний і т. ін. твір, що використовує які-небудь риси іншого твору, а також його форму, знижуючи зміст. Важко було зрозуміти, чи це справжня розмова, чи Безрукий декламував пародію на якусь промову (О. Словник української мови у 20 томах
  6. пародія — Жартівливе або сатиричне свідоме наслідування якогось стилю, твору, літературного жанру, манери висловлювання і т.ін. Універсальний словник-енциклопедія
  7. пародія — Паро́дія, -дії, -дією; -ро́дії, -дій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пародія — ПАРО́ДІЯ, ї, ж. 1. Сатиричний літературний, музичний і т. ін. твір, що використовує які-небудь риси іншого твору, а також його форму. Важко було зрозуміти, чи це справжня розмова, чи Безрукий декламував пародію на якусь промову (Коп., Вибр. Словник української мови в 11 томах