1. Словник української мови в 11 томах

пародія

ПАРО́ДІЯ, ї, ж.

1. Сатиричний літературний, музичний і т. ін. твір, що використовує які-небудь риси іншого твору, а також його форму.

Важко було зрозуміти, чи це справжня розмова, чи Безрукий декламував пародію на якусь промову (Коп., Вибр., 1948, 16);

Багато іскрометного гумору і дотепності вклав народ у казки, анекдоти, коломийки, пародії та приказки про церкву (Наука.., 6, 1959, 47).

2. Сатиричне, іронічне наслідування кого-, чого-небудь.

Чи потребує ж особливого роз’яснення, що свавільна і жартівлива пародія одного Фрейлігратового вірша, зроблена комічною основою Атта Троля, зовсім не має на меті зневаги поета? (Л. Укр., IV, 1954, 134).

3. перен. Невдале, лише зовнішнє наслідування чого-небудь, яке перекручує суть того, що наслідують.

Штука, котра не є культом красоти і гармонії, перестає бути штукою, є пародією, карикатурою, дегенерацією штуки (Фр., XVI, 1955, 295).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пародія — паро́дія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пародія — -ї, ж. 1》 Сатиричний літературний, музичний і т. ін. твір, що використовує які-небудь риси іншого твору, а також його форму. 2》 Підтекстовка нового тексту (нерідко сатиричного за замислом) до існуючої мелодії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пародія — Жартівка, поглузка, перерібка, див. траверсія Словник чужослів Павло Штепа
  4. пародія — (гр. parodia — всупереч, проти пісні) — 1. Музичний твір, створений на основі запозиченого музичного матеріалу, нова підтекстовка певної мелодії або п’єси, коли до одного голосу приєднувались інші голоси, оновлювались фактура, гармонія, ритміка тощо. Словник-довідник музичних термінів
  5. пародія — ПАРО́ДІЯ, ї, ж. 1. Сатиричний літературний, музичний і т. ін. твір, що використовує які-небудь риси іншого твору, а також його форму, знижуючи зміст. Важко було зрозуміти, чи це справжня розмова, чи Безрукий декламував пародію на якусь промову (О. Словник української мови у 20 томах
  6. пародія — паро́дія (від грец. παρφδία – жартівлива переробка) 1. Жанр сатиричної і гумористичної літератури, заснований на перебільшено комічному наслідуванні твору якогось автора або літературного напряму. 2. Зовнішнє наслідування, яке спотворює суть. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. пародія — Жартівливе або сатиричне свідоме наслідування якогось стилю, твору, літературного жанру, манери висловлювання і т.ін. Універсальний словник-енциклопедія
  8. пародія — Паро́дія, -дії, -дією; -ро́дії, -дій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)