педоцентризм
педоцентри́зм
[від грец. παις (παιδός) – дитина і лат. centrum – середина]
реакційний напрям сучасної буржуазної педагогіки та психології, тісно пов’язаний з педологією (1). Заперечує провідну роль учителя в навчанні й вихованні і необхідність одержання систематичних знань учнями. Виходить з положення, що при організації навчально-виховного процесу необхідно керуватися тільки природженими психічними властивостями дітей.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- педоцентризм — педоцентри́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- педоцентризм — -у, ч. Принцип ряду педагогічних систем, який заперечує систематичне навчання і виховання дітей за попередньо розробленими навчальними програмами, твердим розкладом і який вимагає організації занять тільки на основі бажань та інтересів дітей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- педоцентризм — ПЕДОЦЕНТРИ́ЗМ, у, ч. Принцип ряду педагогічних систем (Ж.–Ж. Руссо, вільного виховання і т. ін.), який вимагає організації занять тільки на основі бажань та інтересів, що безпосередньо виникають у дітей. Принципи педоцентризму першим сформував Ж. Ж. Руссо (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- педоцентризм — Погляд у педагогіці, згідно з яким процес виховання повинен бути підпорядкований дитині, пристосований до ходу її природного розвитку, її психічних властивостей, потреб і зацікавлень; завдання виховання вбачає в створенні умов, які сприяють розвиткові дитини. Універсальний словник-енциклопедія