педоцентризм

ПЕДОЦЕНТРИ́ЗМ, у, ч.

Принцип ряду педагогічних систем (Ж.–Ж. Руссо, вільного виховання і т. ін.), який вимагає організації занять тільки на основі бажань та інтересів, що безпосередньо виникають у дітей.

Принципи педоцентризму першим сформував Ж. Ж. Руссо (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. педоцентризм — педоцентри́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. педоцентризм — -у, ч. Принцип ряду педагогічних систем, який заперечує систематичне навчання і виховання дітей за попередньо розробленими навчальними програмами, твердим розкладом і який вимагає організації занять тільки на основі бажань та інтересів дітей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. педоцентризм — педоцентри́зм [від грец. παις (παιδός) – дитина і лат. centrum – середина] реакційний напрям сучасної буржуазної педагогіки та психології, тісно пов’язаний з педологією (1). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. педоцентризм — Погляд у педагогіці, згідно з яким процес виховання повинен бути підпорядкований дитині, пристосований до ходу її природного розвитку, її психічних властивостей, потреб і зацікавлень; завдання виховання вбачає в створенні умов, які сприяють розвиткові дитини. Універсальний словник-енциклопедія