1. Словник іншомовних слів Мельничука

пластир

пла́стир

(від грец. εμπλαστρον – мазь, пластир)

1. Лікувальний засіб для зовнішнього застосування. Має вигляд маси, яка щільно пристає до шкіри. Містить різні лікарські речовини. Один з видів П. – лейкопластир.

2. Тимчасова наклейка на пробоїну в судні.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пластир — пла́стир іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пластир — [пластиер] -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, р'іy Орфоепічний словник української мови
  3. пластир — -у, ч. 1》 Липка лікувальна маса, нанесена на смужку тканини, яку кладуть на рану, нарив і т. ін. 2》 Замазка з глини, воску і т. ін. для лікування хворих дерев. 3》 мор. Тимчасова водонепроникна накладка із спеціальної парусини на пробоїнах у корпусі судна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пластир — (мед.) ліпачка Словник чужослів Павло Штепа
  5. пластир — ПЛА́СТИР, у, ч. 1. Липка лікувальна маса, нанесена на смужку тканини, яку кладуть на рану, нарив і т. ін. Не чув [поранений], як клали до рани якісь пластирі (В. Козаченко). 2. Замазка з глини, воску і т. ін. для лікування хворих дерев. Словник української мови у 20 томах
  6. пластир — ПЛА́СТИР, у, ч. 1. Липка лікувальна маса, нанесена на смужку тканини, яку кладуть на рану, нарив і т. ін. Не чув [поранений], як клали до рани якісь пластирі (Коз., Гарячі руки, 1960, 127). 2. Замазка з глини, воску і т. ін. для лікування хворих дерев. Словник української мови в 11 томах