пластичний

пласти́чний

(грец. πλαστικός)

1. Здатний набирати й зберігати надану форму (про матеріал).

2. Гнучкий, виразний (про форми, рухи людини);

¤ п-е мистецтво – скульптура, мистецтво танцю.

3. П-а маса – див. пластмаса.

4. П-і операції – хірургічні операції з метою усунення недоліків форми або ушкоджень, переважно обличчя.

5. П-а деформація – деформація, що не зникає після зняття навантаження.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

пластичний — пласти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
пластичний — (виріб) ліплений, різьблений, тятий, литий; (образ) виразний, рельєфний; (рух) ґраціозний, ПЛАВКИЙ, гармонійний, ГНУЧКИЙ; (- масу) не ламкий. Словник синонімів Караванського
пластичний — -а, -е. 1》 Стос. до пластики (у 1 знач.). || Вигот. ліпленням, різьбленням, висіканням, виливанням. || У якому застосовується техніка ліплення, різьблення, висікання, виливання. 2》 перен. Гармонійний, виразний. 3》 Стос. до пластики (у 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
пластичний — Пласти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пластичний — ПЛАСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до пластики (у 1 знач.). Формують фарфорові вироби головним чином двома способами – пластичним і способом лиття (з наук.-попул. літ.); // Вигот. ліпленням, різьбленням, висіканням, виливанням. Словник української мови у 20 томах
пластичний — ПЛА́ВНИЙ (про рухи, мовлення тощо — нешвидкий, без різких переходів), ПЛАВКИ́Й, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, ПЛИВУ́ЧИЙ (перев. про звуки); ОКРУ́ГЛИЙ, М'ЯКИ́Й, ПЛАСТИ́ЧНИЙ, ЕЛАСТИ́ЧНИЙ, ЛЕГКИ́Й, ГРАЦІО́ЗНИЙ (про рухи); ПЛИ́ННИЙ, РІ́ВНИЙ (перев. про мовлення). Словник синонімів української мови
пластичний — ПЛАСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до пластики (у 1 знач.). Формують фарфорові вироби головним чином двома способами — пластичним і способом лиття (Розповідь.., 1970, 27); // Вигот. ліпленням, різьбленням, висіканням, виливанням. Словник української мови в 11 томах