1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пластичний

пласти́чний

-а, -е.

1》 Стос. до пластики (у 1 знач.).

|| Вигот. ліпленням, різьбленням, висіканням, виливанням.

|| У якому застосовується техніка ліплення, різьблення, висікання, виливання.

2》 перен. Гармонійний, виразний.

3》 Стос. до пластики (у 4 знач.).

|| Такий, що виражає пластику в рухах, позі тощо. Пластичний монолог.

|| Гармонійно узгоджений, плавний, граціозний (про рухи, жести і т. ін.).

4》 Здатний під тиском змінювати свою форму, зберігаючи цілість, не ламаючись; не ламкий.

Пластична деформація — зміна (форми або розмірів тіла), яка не зникає після закінчення дії зовнішніх сил, що її спричинили.

Пластична маса — природна або синтетична високомолекулярна речовина, що здатна за певних умов зберігати надану їй форму і є замінником багатьох металів та інших матеріалів у промисловості.

5》 Здатний змінюватися внаслідок зовнішнього впливу, пристосовуватися до умов середовища (про тварин, рослини).

6》 спец. Який сприяє відновленню, відтворенню тканин якого-небудь органа, організму.

Пластична операція — хірургічна операція з усунення дефектів шкіри та штучного відновлення нормальної форми окремих органів шляхом пересадки тканини.

Пластична хірургія — розробка і здійснення хірургічних операцій з відновлення форми і функцій органів або усунення набутих чи природжених дефектів тканин та спотворень поверхні тіла людини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пластичний — пласти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пластичний — (виріб) ліплений, різьблений, тятий, литий; (образ) виразний, рельєфний; (рух) ґраціозний, ПЛАВКИЙ, гармонійний, ГНУЧКИЙ; (- масу) не ламкий. Словник синонімів Караванського
  3. пластичний — Пласти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. пластичний — ПЛАСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до пластики (у 1 знач.). Формують фарфорові вироби головним чином двома способами – пластичним і способом лиття (з наук.-попул. літ.); // Вигот. ліпленням, різьбленням, висіканням, виливанням. Словник української мови у 20 томах
  5. пластичний — пласти́чний (грец. πλαστικός) 1. Здатний набирати й зберігати надану форму (про матеріал). 2. Гнучкий, виразний (про форми, рухи людини); ¤ п-е мистецтво – скульптура, мистецтво танцю. 3. П-а маса – див. пластмаса. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. пластичний — ПЛА́ВНИЙ (про рухи, мовлення тощо — нешвидкий, без різких переходів), ПЛАВКИ́Й, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, ПЛИВУ́ЧИЙ (перев. про звуки); ОКРУ́ГЛИЙ, М'ЯКИ́Й, ПЛАСТИ́ЧНИЙ, ЕЛАСТИ́ЧНИЙ, ЛЕГКИ́Й, ГРАЦІО́ЗНИЙ (про рухи); ПЛИ́ННИЙ, РІ́ВНИЙ (перев. про мовлення). Словник синонімів української мови
  7. пластичний — ПЛАСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до пластики (у 1 знач.). Формують фарфорові вироби головним чином двома способами — пластичним і способом лиття (Розповідь.., 1970, 27); // Вигот. ліпленням, різьбленням, висіканням, виливанням. Словник української мови в 11 томах