пластичний

Значення в інших словниках

1. пластичний — пласти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
2. пластичний — (виріб) ліплений, різьблений, тятий, литий; (образ) виразний, рельєфний; (рух) ґраціозний, ПЛАВКИЙ, гармонійний, ГНУЧКИЙ; (- масу) не ламкий. Словник синонімів Караванського
3. пластичний — -а, -е. 1》 Стос. до пластики (у 1 знач.). || Вигот. ліпленням, різьбленням, висіканням, виливанням. || У якому застосовується техніка ліплення, різьблення, висікання, виливання. 2》 перен. Гармонійний, виразний. 3》 Стос. до пластики (у 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пластичний — ПЛАСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до пластики (у 1 знач.). Формують фарфорові вироби головним чином двома способами – пластичним і способом лиття (з наук.-попул. літ.); // Вигот. ліпленням, різьбленням, висіканням, виливанням. Словник української мови у 20 томах
5. пластичний — пласти́чний (грец. πλαστικός) 1. Здатний набирати й зберігати надану форму (про матеріал). 2. Гнучкий, виразний (про форми, рухи людини); ¤ п-е мистецтво – скульптура, мистецтво танцю. 3. П-а маса – див. пластмаса. Словник іншомовних слів Мельничука
6. пластичний — ПЛА́ВНИЙ (про рухи, мовлення тощо — нешвидкий, без різких переходів), ПЛАВКИ́Й, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, ПЛИВУ́ЧИЙ (перев. про звуки); ОКРУ́ГЛИЙ, М'ЯКИ́Й, ПЛАСТИ́ЧНИЙ, ЕЛАСТИ́ЧНИЙ, ЛЕГКИ́Й, ГРАЦІО́ЗНИЙ (про рухи); ПЛИ́ННИЙ, РІ́ВНИЙ (перев. про мовлення). Словник синонімів української мови
7. пластичний — ПЛАСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до пластики (у 1 знач.). Формують фарфорові вироби головним чином двома способами — пластичним і способом лиття (Розповідь.., 1970, 27); // Вигот. ліпленням, різьбленням, висіканням, виливанням. Словник української мови в 11 томах