1. Словник іншомовних слів Мельничука

плюмаж

плюма́ж

(франц. plumage, від plume – перо)

1. Прикраса з пір’я чи кінського волосу на формених головних уборах у деяких іноземних арміях.

2. Прикраса на головах коней (під час процесій і циркових вистав).

3. Оздоба для жіночого капелюшка. Інша назва – султан.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плюмаж — плюма́ж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. плюмаж — -у, ч. Оздоба з пір'я на чоловічому головному уборі. || Оздоба з пір'я на жіночому платті. Плаття з плюмажем. || Оздоба у вигляді китиці або пучка пір'я на кінській збруї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плюмаж — (оздоба) султан Словник чужослів Павло Штепа
  4. плюмаж — Плюма́ж, -жу, -жеві; -ма́жі, -жів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. плюмаж — ПЛЮМА́Ж, у, ч. Оздоба з пір'я на чоловічому головному уборі. З'являються в дверях пишні жандарми в трикутних шапках, в плюмажах і з густим сріблом на фраках (М. Коцюбинський); Олександр зняв з голови шапку з галуном і високим плюмажем (П. Словник української мови у 20 томах
  6. плюмаж — ПЛЮМА́Ж, у, ч. Оздоба з пір’я на чоловічому головному уборі. З’являються в дверях пишні жандарми в трикутних шапках, в плюмажах і з густим сріблом на фраках (Коцюб., II, 1955, 412); Олександр зняв з голови шапку з галуном і високим плюмажем (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах