плюмаж

плюма́ж

-у, ч.

Оздоба з пір'я на чоловічому головному уборі.

|| Оздоба з пір'я на жіночому платті. Плаття з плюмажем.

|| Оздоба у вигляді китиці або пучка пір'я на кінській збруї.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плюмаж — плюма́ж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. плюмаж — (оздоба) султан Словник чужослів Павло Штепа
  3. плюмаж — Плюма́ж, -жу, -жеві; -ма́жі, -жів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. плюмаж — ПЛЮМА́Ж, у, ч. Оздоба з пір'я на чоловічому головному уборі. З'являються в дверях пишні жандарми в трикутних шапках, в плюмажах і з густим сріблом на фраках (М. Коцюбинський); Олександр зняв з голови шапку з галуном і високим плюмажем (П. Словник української мови у 20 томах
  5. плюмаж — плюма́ж (франц. plumage, від plume – перо) 1. Прикраса з пір’я чи кінського волосу на формених головних уборах у деяких іноземних арміях. 2. Прикраса на головах коней (під час процесій і циркових вистав). 3. Оздоба для жіночого капелюшка. Інша назва – султан. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. плюмаж — ПЛЮМА́Ж, у, ч. Оздоба з пір’я на чоловічому головному уборі. З’являються в дверях пишні жандарми в трикутних шапках, в плюмажах і з густим сріблом на фраках (Коцюб., II, 1955, 412); Олександр зняв з голови шапку з галуном і високим плюмажем (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах