плінтус

плі́нтус

(від грец. πλίνθος – плитка)

вузька профільована планка, що закриває щілину між стіною й підлогою.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плінтус — плі́нтус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. плінтус — [пл’інтус] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  3. плінтус — -а, ч. 1》 Вузька дерев'яна, пластмасова і т. ін. планка, рейка для закривання щілин на стиках між підлогою і стіною. 2》 Незначний декоративний або захисний виступ нижньої кромки стіни, а також плоска квадратна основа колони. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плінтус — Лиштва Словник чужослів Павло Штепа
  5. плінтус — Плі́нтус, -са; -туси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. плінтус — ПЛІ́НТУС, а, ч. 1. Вузька дерев'яна, пластмасова і т. ін. планка, рейка для закривання щілин на стиках між підлогою і стіною. Частину цоколю, що виступає всередину приміщення, закривають теплоізоляційною прокладкою і плінтусом (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  7. плінтус — А, ч., комп. Значок «_». Записуй мою адресу: post_(плінтус)master@(собака)ukr.net. Словник сучасного українського сленгу
  8. плінтус — ПЛІ́НТУС, а, ч. 1. Вузька дерев’яна, пластмасова і т. ін. планка, рейка для закривання щілин на стиках між підлогою і стіною. Частину цоколю, що виступає всередину приміщення, закривають теплоізоляційною прокладкою і плінтусом (Колг. Укр., 4, 1958, 13). Словник української мови в 11 томах
  9. плінтус — (грец. — плита, цегла) 1. Дерев'яний чи кам'яний брусок, що закриває щілину між стіною і підлогою та візуально оформляє плавний перехід між вертикальною і горизонтальною площинами. 2. Захисний або декоративний виступ нижньої кромки стіни. Архітектура і монументальне мистецтво