пліоцен

пліоце́н, пліоце́нова епо́ха

(від грец. πλείων – найдовший, найбільший і ...цен)

остання епоха неогену.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пліоцен — пліоце́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пліоцен — -у, ч. Остання епоха третинного періоду в історії Землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пліоцен — ПЛІОЦЕ́Н, у, ч. Остання епоха третинного періоду в історії Землі. Понад мільйон років тому у середньому пліоцені в товщі .. вапняків утворились глибинні горизонтальні печери (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. пліоцен — Епоха пізнього третинного періоду (неогену); див. геохронологія. Універсальний словник-енциклопедія
  5. пліоцен — ПЛІОЦЕ́Н, у, ч. Остання епоха третинного періоду в історії Землі. Понад мільйон років тому у середньому пліоцені в товщі.. вапняків утворились глибинні горизонтальні печери (Знання.., 2, 1968, 14). Словник української мови в 11 томах