пліоцен

Значення в інших словниках

1. пліоцен — пліоце́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. пліоцен — -у, ч. Остання епоха третинного періоду в історії Землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пліоцен — ПЛІОЦЕ́Н, у, ч. Остання епоха третинного періоду в історії Землі. Понад мільйон років тому у середньому пліоцені в товщі .. вапняків утворились глибинні горизонтальні печери (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
4. пліоцен — пліоце́н, пліоце́нова епо́ха (від грец. πλείων – найдовший, найбільший і ...цен) остання епоха неогену. Словник іншомовних слів Мельничука
5. пліоцен — Епоха пізнього третинного періоду (неогену); див. геохронологія. Універсальний словник-енциклопедія