1. Словник української мови в 11 томах

плінфа

ПЛІ́НФА, и, ж. Тонка плитчаста цегла як старовинний будівельний матеріал.

Софія Київська — одна з кращих і найбільших мурованих споруд Київської Русі, в якій було застосовано цеглу (плінфу) та камінь (Нар. тв. та етн., 6, 1967, 67).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плінфа — плі́нфа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. плінфа — -и, ж. Тонка плитчаста цегла як старовинний будівельний матеріал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плінфа — ПЛІ́НФА, и, ж. Тонка плитчаста цегла як старовинний будівельний матеріал. Софія Київська – одна з кращих і найбільших мурованих споруд Київської Русі, в якій було застосовано цеглу (плінфу) та камінь (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. плінфа — ЦЕ́ГЛА збірн., ЦЕГЛИ́ННЯ розм., ЦЕГЛИ́НА діал.; ПЛІ́НФА (у старовинних будівлях). Де стояв панський маєток, жовтіють купи битої цегли (В. Словник синонімів української мови
  5. плінфа — (грец. — цегла) Тонка і досить широка обпалена цегла, яка часто застосовувалася у візантійських та давньоруських монументальних будівлях. Архітектура і монументальне мистецтво