поетичний

поети́чний

(від грец. ποιητικός – творчий, здатний творити)

1. Той, що належить до поезії, пройнятий поезією.

2. Той, що виражає або має творче обдарування.

3. Переносно – чудовий, витончений, піднесений.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

поетичний — поети́чний прикметник Орфографічний словник української мови
поетичний — (твір) віршований, ліричний; (- мрію) високий, піднесений; (- душу) романтичний, чутливий, тонкий, вразливий Словник синонімів Караванського
поетичний — -а, -е. 1》 Стос. до поезії (у 1, 2 знач.); літературно-художній. || Власт. поезії (у 2, 3 знач.); віршовий. 2》 Який свідчить про творче обдаровання, здібності, хист до поезії (у 1, 2 знач.). 3》 Прикм. до поет 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
поетичний — ПОЕТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до поезії (у 1, 2 знач.); літературно-художній. В своїй праці поетичній він [Т. Шевченко] мав на оці тільки людину та її щастя (П. Грабовський); Надзвичайно цінним і важливим для довженкознавства є .. Словник української мови у 20 томах
поетичний — ЛІРИ́ЧНИЙ (у якому почуття, душевні переживання панують над розумом), ПОЕТИ́ЧНИЙ. Відкрита посмішка не говорила про войовничий настрій, а скоріше нагадувала парубка ліричної натури, що поспішав до своєї дівчини (І. Словник синонімів української мови
поетичний — Поети́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
поетичний — ПОЕТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до поезії (у 1, 2 знач.); літературно-художній. В своїй праці поетичній він [Т. Шевченко] мав на оці тільки людину та її щастя (Граб., III, 1960, 125); Надзвичайно цінним і важливим для довженкознавства є.. Словник української мови в 11 томах
поетичний — Поетичний, -а, -е, поетичній, -я, -є Поэтическій. Слухало все, що живо, їх нових поетичніх творів. К. (Хата. XV). Поетичні сльози над Марусиною гарною і смутною долею. К. (Хата. XVIII). Поетичня мова. К. (Хата, XX). Талант поетичній. К. (О. 1862. III. 53. Словник української мови Грінченка