1. Словник іншомовних слів Мельничука

померанець

помера́нець

(нім. Pomeranze, від італ. pomo – яблуко і arancia – апельсин)

вічнозелене плодове цитрусове дерево родини рутових. Походить з Південно-Східної Азії. В СРСР вирощують у субтропічних районах Кавказу та Середньої Азії. Використовують для одержання ефірної олії, напоїв тощо. Інша назва – бігарадія.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. померанець — помера́нець іменник чоловічого роду вічнозелене субтропічне дерево; плід цього дерева Орфографічний словник української мови
  2. померанець — див. апельсин Словник синонімів Вусика
  3. померанець — -нця, ч. 1》 Те саме, що помаранча. 2》 Житель Померанії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. померанець — ПОМЕРА́НЕЦЬ, нця, ч. 1. Вічнозелене субтропічне дерево родини рутових, що використовується як підщепа для цитрусових культур, а з листків і квіток його добувають ефірну олію. Конду поховали в зеленім садочку, Під померанцем, в темнім холодочку (А. Словник української мови у 20 томах
  5. померанець — ПОМАРАНЧА (ПОМАРА́НЧ) (субтропічне вічнозелене цитрусове дерево; плід цього дерева), АПЕЛЬСИ́Н, ПОМЕРА́НЕЦЬ заст. На пагорбах.. в'юнилися алеї з лип, каштанів і диких помаранчів (Ю. Смолич); Поклавши перед Ганною на стілець дві великі помаранчі,.. Словник синонімів української мови
  6. померанець — ПОМЕРА́НЕЦЬ, нця, ч. Те саме, що помара́нча. Конду поховали в зеленім садочку, Під померанцем, в темнім холодочку (Метл. і Кост., Тв., 1906, 56); Запахло миртами, цвітом померанців (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. померанець — Померанець, -нця м. Апельсинь. Приносить жид до Потоцького цетрини й померанці. Рудч. Ск. II. 204. Словник української мови Грінченка