померанець

ПОМЕРА́НЕЦЬ, нця, ч.

1. Вічнозелене субтропічне дерево родини рутових, що використовується як підщепа для цитрусових культур, а з листків і квіток його добувають ефірну олію.

Конду поховали в зеленім садочку, Під померанцем, в темнім холодочку (А. Метлинський);

Запахло миртами, цвітом померанців (І. Нечуй-Левицький);

В темнім лісі померанці світять золотом червоним, а оливи кучеряві сріблом криють всі левади (Леся Українка).

2. Плід цього дерева жовтогарячого кольору з товстою гіркою шкіркою і гіркувато-кислим м'якушем.

* У порівн. Він вискакує з рівчака. Пофарбовані .. ноги жовтогарячі, як померанці (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. померанець — помера́нець іменник чоловічого роду вічнозелене субтропічне дерево; плід цього дерева Орфографічний словник української мови
  2. померанець — див. апельсин Словник синонімів Вусика
  3. померанець — -нця, ч. 1》 Те саме, що помаранча. 2》 Житель Померанії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. померанець — помера́нець (нім. Pomeranze, від італ. pomo – яблуко і arancia – апельсин) вічнозелене плодове цитрусове дерево родини рутових. Походить з Південно-Східної Азії. В СРСР вирощують у субтропічних районах Кавказу та Середньої Азії. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. померанець — ПОМАРАНЧА (ПОМАРА́НЧ) (субтропічне вічнозелене цитрусове дерево; плід цього дерева), АПЕЛЬСИ́Н, ПОМЕРА́НЕЦЬ заст. На пагорбах.. в'юнилися алеї з лип, каштанів і диких помаранчів (Ю. Смолич); Поклавши перед Ганною на стілець дві великі помаранчі,.. Словник синонімів української мови
  6. померанець — ПОМЕРА́НЕЦЬ, нця, ч. Те саме, що помара́нча. Конду поховали в зеленім садочку, Під померанцем, в темнім холодочку (Метл. і Кост., Тв., 1906, 56); Запахло миртами, цвітом померанців (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. померанець — Померанець, -нця м. Апельсинь. Приносить жид до Потоцького цетрини й померанці. Рудч. Ск. II. 204. Словник української мови Грінченка