премія

пре́мія

(від лат. praemium – нагорода, винагорода)

1. Винагорода за визначні успіхи чи заслуги в певній галузі діяльності (напр., в СРСР – Ленінська премія; Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення миру між народами»; Державна премія СРСР).

2. Грошова сума, сплачувана понад основну заробітну плату як заохочення за успішну трудову діяльність.

3. Винагорода капіталістичним експортерам як заохочення за вивіз певних товарів.

4. Грошовий внесок страхувальника страховикам.

5. Різниця між біржовою й номінальною вартістю цінних паперів.

6. Безплатний додаток до журналу, газети, який надсилають передплатникам, а також безплатний додаток до куплених товарів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. премія — пре́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. премія — Пре́мія. 1. Нагорода, премія. [Рада культури] уділяла нагороди (премії) за чищене садів і приставляла даром праси для овочевого вина (Товариш, 1908, 210); Прихід з премій і відсотків виносив вр. 1907 понад 150міліонів корон. Українська літературна мова на Буковині
  3. премія — див. НАГОРОДА. Словник синонімів Караванського
  4. премія — [прем'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  5. премія — -ї, ж. 1》 Нагорода (перев. грошова) за успіхи чи заслуги в певній галузі діяльності, за досягнення кращих результатів у чому-небудь (у змаганні, конкурсі тощо). || також зі сл. перша, друга і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. премія — Надплата, надвинагорода, надгорода, наддаток, дарунок, див. тантьєма Словник чужослів Павло Штепа
  7. премія — ПРЕ́МІЯ, ї, ж. 1. Нагорода (переважно грошова) за успіхи чи заслуги в певній галузі діяльності, за досягнення кращих результатів у чому-небудь (у змаганні, конкурсі тощо). Прикро скаржився мені [П. Словник української мови у 20 томах
  8. премія — (англ. рremium) 1. ціна опціону. 2. сума грошей, яку сплачує і одержує продавець за право, що випливає з опціону. Економічний словник
  9. премія — 1. нагорода, додаткова винагорода; 2. змінна частина заробітної плати, яку призначають переважно залежно від кількості та якості зробленого. Універсальний словник-енциклопедія
  10. премія — НАГОРО́ДА (те, що дається для відзначення заслуг, достоїнств і т. ін.); ВІДЗНА́КА (нагорода за заслуги в якій-небудь галузі діяльності); ВИ́НАГОРО́ДА, ЗАСЛУ́ГА розм. (те, що є нагородою за якісь послуги або заслуги, платою за працю тощо); ПРЕ́МІЯ (перев. Словник синонімів української мови
  11. премія — Пре́мія, -мії, -мією; -мії, -мій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. премія — ПРЕ́МІЯ, ї, ж. 1. Нагорода (переважно грошова) за успіхи чи заслуги в певній галузі діяльності, за досягнення кращих наслідків у чому-небудь (у змаганні, конкурсі тощо). Прикро скаржився мені [П. Словник української мови в 11 томах
  13. премія — рос. премия 1. Грошова винагорода за успіхи або заслуги в певній галузі діяльності, за досягнення кращих результатів у конкурсі тощо. Eкономічна енциклопедія