премія

ПРЕ́МІЯ, ї, ж.

1. Нагорода (переважно грошова) за успіхи чи заслуги в певній галузі діяльності, за досягнення кращих результатів у чому-небудь (у змаганні, конкурсі тощо).

Прикро скаржився мені [П. Саксаганський] на те, що зібрані на премію Івана Карповича гроші і досі не повернені куди слід (Панас Мирний);

Присуджувано премії. Я тріумфував, бо всі ті костюми, яким я присудив премії, якраз дістали їх (М. Коцюбинський);

Зоя була найкраща шахістка в школі, а за фігурне катання .. не раз одержувала премії (О. Донченко);

Національна премія України ім. Тараса Шевченка;

Нобелівська премія;

// також зі сл. перша, друга і т. ін. Грошова винагорода за кращий твір у галузі науки, техніки, літератури і мистецтва.

Це оповідання [“Захар Беркут”] не тільки принесло мені визначену премію 100 гульденів, але й запрошення від Омеляна Партицького, що влаштував конкурс, помагати йому при редагуванні “Зорі” (І. Франко);

[Нонна:] Все одно – перша премія закріплена за вами! Ви ж – провідний художник! (Л. Дмитерко);

Мало того, – у Вальдберга лишилося десять тисяч марок. Він призначив серед своїх учнів конкурс і дає половину грошей тому, хто заслужить першу премію (В. Винниченко);

Разом з “Увертюрою на чотири українських народних теми” Б. Лятошинського вона [симфонія Л. М. Ревуцького] була відзначена першою премією (з наук. літ.).

2. Грошове чи матеріальне заохочення за успішну трудову діяльність; грошова винагорода за перевиконання виробничих норм, зниження собівартості продукції тощо як додаток до заробітної плати.

– Оце ми тут говорили, що вийшла така постанова: достроково закінчується сівба – бригадирові видається премія: патефон .. або годинник (Григорій Тютюнник);

Я ніколи не покладався на літературний гонорар як на джерело існування, він видавався мені скоріше премією за наднормову роботу у вільний час (Б. Антоненко-Давидович);

Премії робітникам за виробництво продукції землеробства нараховуються і виплачуються головним чином в кінці року (з наук. літ.).

3. У дореволюційній Росії – безплатна додача, надбавка при купівлі якогось товару чи якоїсь кількості товару;

// Безкоштовний додаток до газети, журналу і т. ін.

4. спец. Грошова винагорода, що виплачується урядами деяких держав як заохочення за реалізацію (звичайно експортну) деяких видів товарів.

Експортна премія.

5. Винагорода однієї з сторін, що укладають угоду, за внесення нею вигідних для контрагента змін в умови угоди.

6. фін. Різниця між біржовою і номінальною вартістю цінного паперу.

(1) Но́белівська пре́мія – міжнародна премія, що присуджується щорічно за найважливіші дослідження, відкриття в науці, успіхи в літературі і т. ін. за рахунок процентів на капітал, заповіданий для цієї мети шведським підприємцем А. Нобелем.

Йому [ученому] звання привласнили почесні і Нобелівську премію дали! (С. Голованівський);

На початку травня тисяча дев'ятсот дев'ятого року професор Нобелівського інституту в Стокгольмі доктор Альфред Ієнсен, зробивши подорож по Україні, завітав до Чернігова (з наук.-попул. літ.).

△ (2) Вивізні́ пре́мії, фін. – фінансові пільги експортерам певних товарів.

Митні тарифи, торговельні договори, повернення мит, вивізні премії, протекціонізм і вільна торгівля й багато чого іншого – це всі питання першорядного й широкого значення для господарського життя країни (з наук.-попул. літ.);

(3) Інфляці́йна пре́мія, екон. – додатковий дохід, який виплачують інвесторові для відшкодування його втрат від знецінення грошей внаслідок інфляції.

Інвестори, оцінюючи альтернативи вкладання коштів, додають до чистої ставки інфляційну премію, яка звичайно дорівнює середньому очікуваному рівню інфляції на період дії зобов'язань (з наук. літ.);

(4) Страхова́ пре́мія, спец. – грошова сума, що виплачується страхувальником страховій установі за певний риск, який вона несе.

За договором страхування одна сторона (страхувач) зобов'язується заплатити умовлений внесок (страхову премію), а друга сторона (страхувальник) зобов'язується в разі настання передбаченої в договорі події (страхового випадку) .. виплатити страхову суму (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. премія — пре́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. премія — Пре́мія. 1. Нагорода, премія. [Рада культури] уділяла нагороди (премії) за чищене садів і приставляла даром праси для овочевого вина (Товариш, 1908, 210); Прихід з премій і відсотків виносив вр. 1907 понад 150міліонів корон. Українська літературна мова на Буковині
  3. премія — див. НАГОРОДА. Словник синонімів Караванського
  4. премія — [прем'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  5. премія — -ї, ж. 1》 Нагорода (перев. грошова) за успіхи чи заслуги в певній галузі діяльності, за досягнення кращих результатів у чому-небудь (у змаганні, конкурсі тощо). || також зі сл. перша, друга і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. премія — Надплата, надвинагорода, надгорода, наддаток, дарунок, див. тантьєма Словник чужослів Павло Штепа
  7. премія — (англ. рremium) 1. ціна опціону. 2. сума грошей, яку сплачує і одержує продавець за право, що випливає з опціону. Економічний словник
  8. премія — пре́мія (від лат. praemium – нагорода, винагорода) 1. Винагорода за визначні успіхи чи заслуги в певній галузі діяльності (напр., в СРСР – Ленінська премія; Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення миру між народами»; Державна премія СРСР). Словник іншомовних слів Мельничука
  9. премія — 1. нагорода, додаткова винагорода; 2. змінна частина заробітної плати, яку призначають переважно залежно від кількості та якості зробленого. Універсальний словник-енциклопедія
  10. премія — НАГОРО́ДА (те, що дається для відзначення заслуг, достоїнств і т. ін.); ВІДЗНА́КА (нагорода за заслуги в якій-небудь галузі діяльності); ВИ́НАГОРО́ДА, ЗАСЛУ́ГА розм. (те, що є нагородою за якісь послуги або заслуги, платою за працю тощо); ПРЕ́МІЯ (перев. Словник синонімів української мови
  11. премія — Пре́мія, -мії, -мією; -мії, -мій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. премія — ПРЕ́МІЯ, ї, ж. 1. Нагорода (переважно грошова) за успіхи чи заслуги в певній галузі діяльності, за досягнення кращих наслідків у чому-небудь (у змаганні, конкурсі тощо). Прикро скаржився мені [П. Словник української мови в 11 томах
  13. премія — рос. премия 1. Грошова винагорода за успіхи або заслуги в певній галузі діяльності, за досягнення кращих результатів у конкурсі тощо. Eкономічна енциклопедія