претор

Значення в інших словниках

1. претор — пре́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. претор — -а, ч. 1》 У Стародавньому Римі – заступник і помічник консула, згодом вища урядова особа, наділена судовою та адміністративною владою. 2》 У сучасній Італії – назва судів претури. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. претор — ПРЕ́ТОР, а, ч. У стародавньому Римі – заступник і помічник консула, згодом найвища урядова особа, наділена судовою та адміністративною владою. [Мелхола:] Та що ж воно за гості? звідки? [Хуса:] З Риму .. Почесні гості! Він родич преторові... (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
4. претор — У стародавньому Римі з 367 до н.е. найвищий урядовець, заступав відсутніх консулів; обирався на 1 рік; спершу -1 п., поступово кількість посад п. зросла до 18 у період принципату; ознаками влади п. були фасції і 2 ліктори, які їх несли, а також курульний стілець. Універсальний словник-енциклопедія
5. претор — Пре́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. претор — ПРЕ́ТОР, а, ч. У стародавньому Римі — заступник і помічник консула, згодом вища урядова особа, наділена судовою та адміністративною владою. [Мелхола:] Та що ж воно за гості? звідки? [Xуса:] З Риму.. Почесні гості! Він родич преторові… (Л. Укр., III, 1952, 150). Словник української мови в 11 томах