преторіанці

преторіа́нці

(лат. praetoriani)

1. В Стародавньому Римі спочатку солдати особистої охорони полководців, а з І ст. до н. е. – привілейованої імператорської гвардії.

2. Переносно – наймані війська, які є опорою для влади, що грунтується на насиллі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. преторіанці — -ів, мн. (одн. преторіанець, -нця, ч.). 1》 У Стародавньому Римі – солдати особистої охорони полководця, згодом – солдати привілейованої імператорської гвардії, що брали активну участь у палацових переворотах. 2》 перен. Наймані війська, які захищають деспотичну владу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. преторіанці — ПРЕТОРІА́НЦІ, ів, мн. (одн. преторіа́нець, нця, ч.). 1. У стародавньому Римі – солдати особистої охорони полководця, згодом – солдати привілейованої імператорської гвардії, що брали активну участь у палацових переворотах. * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  3. преторіанці — У стародавньому Римі в період імперії особиста імператорська гвардія на чолі з префектом, утворена Октавіаном Авґустом; відігравали важливу військову та політичну роль, зокрема, ставлячи на трон або скидаючи імператорів; розпущені 312 Константином Вел. Універсальний словник-енциклопедія
  4. преторіанці — ПРЕТОРІА́НЦІ, ів, мн. (одн. преторіа́нець, нця, ч.). 1. У стародавньому Римі — солдати особистої охорони полководця, згодом — солдати привілейованої імператорської гвардії, що брали активну участь у палацових переворотах. *У порівн. Словник української мови в 11 томах