преторіанці
ПРЕТОРІА́НЦІ, ів, мн. (одн. преторіа́нець, нця, ч.).
1. У стародавньому Римі – солдати особистої охорони полководця, згодом – солдати привілейованої імператорської гвардії, що брали активну участь у палацових переворотах.
* У порівн. [Руфін:] Він бешкети чинив за справу віри, немов преторіанець за образу орла імперії (Леся Українка).
2. перен. Наймані війська, на які спирається влада, що ґрунтується на деспотизмі.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- преторіанці — -ів, мн. (одн. преторіанець, -нця, ч.). 1》 У Стародавньому Римі – солдати особистої охорони полководця, згодом – солдати привілейованої імператорської гвардії, що брали активну участь у палацових переворотах. 2》 перен. Наймані війська, які захищають деспотичну владу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- преторіанці — преторіа́нці (лат. praetoriani) 1. В Стародавньому Римі спочатку солдати особистої охорони полководців, а з І ст. до н. е. – привілейованої імператорської гвардії. 2. Переносно – наймані війська, які є опорою для влади, що грунтується на насиллі. Словник іншомовних слів Мельничука
- преторіанці — У стародавньому Римі в період імперії особиста імператорська гвардія на чолі з префектом, утворена Октавіаном Авґустом; відігравали важливу військову та політичну роль, зокрема, ставлячи на трон або скидаючи імператорів; розпущені 312 Константином Вел. Універсальний словник-енциклопедія
- преторіанці — ПРЕТОРІА́НЦІ, ів, мн. (одн. преторіа́нець, нця, ч.). 1. У стародавньому Римі — солдати особистої охорони полководця, згодом — солдати привілейованої імператорської гвардії, що брали активну участь у палацових переворотах. *У порівн. Словник української мови в 11 томах