префект

префе́кт

(лат. praefectus – начальник)

1. У Стародавньому Римі особа, що обіймала військову, адміністративну, судову або господарську посаду.

2. В ряді капіталістичних країн (напр., у Франції) урядовець, що очолює управління в адміністративно-територіальній одиниці.

3. В деяких капіталістичних країнах начальник міської поліції.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

префект — префе́кт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
префект — -а, ч. 1》 У Стародавньому Римі – особа, що обіймала військову, адміністративну або судову посаду. 2》 У деяких країнах (зокрема у Франції) – урядовий чиновник, що очолює управління в адміністративно-територіальній одиниці (департаменті). Великий тлумачний словник сучасної мови
префект — ПРЕФЕ́КТ, а, ч. 1. У стародавньому Римі – особа, що обіймала військову, адміністративну або судову посаду. [Кай Летіцій (сухо):] Руфіне, мої думки нікому не відомі, а ділом я закону не ламаю, та й іншому ламати не дозволю, .. Словник української мови у 20 томах
префект — Керівник адміністрації, іноді також начальник міської поліції у низці країн. Універсальний словник-енциклопедія
префект — Префе́кт, -та; -фе́кти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
префект — ПРЕФЕ́КТ, а, ч. 1. У стародавньому Римі — особа, що обіймала військову, адміністративну або судову посаду. [Кай Летіцій (сухо):] Руфіне, мої думки нікому не відомі, а ділом я закону не ламаю, та й іншому ламати не дозволю, .. Словник української мови в 11 томах
префект — Префект, -та м. Помощникъ ректора Кіево-братской коллегіи (академіи), несшій обязанности административныя и въ тоже время бывшій и профессоромъ. Кассіян Сакович, префект Братської школи. К. ПС. 5. Словник української мови Грінченка