1. Словник української мови у 20 томах

префект

ПРЕФЕ́КТ, а, ч.

1. У стародавньому Римі – особа, що обіймала військову, адміністративну або судову посаду.

[Кай Летіцій (сухо):] Руфіне, мої думки нікому не відомі, а ділом я закону не ламаю, та й іншому ламати не дозволю, .. поки я зовусь префектом римським (Леся Українка);

Найкращий з префектів, Добрий правник і доглядач закону, Пегаз і в нестерпні Роки тиранства гадав, що законів додержувать треба (М. Зеров).

2. У деяких країнах (зокрема у Франції) – урядовий чиновник, що очолює управління в адміністративно-територіальній одиниці (департаменті).

Генерал Батіс змушений був усунути Себастьяна із поста столичного префекта, аби заспокоїти громадськість... (Ю. Бедзик);

Дуже велика була у Франції роль чиновників .. Префект департаменту, призначений міністром внутрішніх справ, міг скасувати всяке рішення муніципалітету (з навч. літ.).

3. У деяких країнах – начальник міської поліції.

[Бей (до Селіма):] Подайте мені заяву на папері .. Дайте місцевому префектові підпис про невиїзд з міста до розв'язання вашого питання (В. Самійленко).

4. У царській Росії – інспектор духовної семінарії (з часів Петра І).

Та й вибили, поповича Дрібними різками... “Бодай же ви погинули, Префекти з книжками.” (Я. Щоголів);

Київська Академія здавалася мені Атенами науки, і марив я нею, і вітець префект перейнявся моїми скорботами та написав листа до ректора, свого колишнього спудея, аби той вписав мене до класу діалектики (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. префект — префе́кт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. префект — -а, ч. 1》 У Стародавньому Римі – особа, що обіймала військову, адміністративну або судову посаду. 2》 У деяких країнах (зокрема у Франції) – урядовий чиновник, що очолює управління в адміністративно-територіальній одиниці (департаменті). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. префект — префе́кт (лат. praefectus – начальник) 1. У Стародавньому Римі особа, що обіймала військову, адміністративну, судову або господарську посаду. 2. В ряді капіталістичних країн (напр. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. префект — Керівник адміністрації, іноді також начальник міської поліції у низці країн. Універсальний словник-енциклопедія
  5. префект — Префе́кт, -та; -фе́кти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. префект — ПРЕФЕ́КТ, а, ч. 1. У стародавньому Римі — особа, що обіймала військову, адміністративну або судову посаду. [Кай Летіцій (сухо):] Руфіне, мої думки нікому не відомі, а ділом я закону не ламаю, та й іншому ламати не дозволю, .. Словник української мови в 11 томах
  7. префект — Префект, -та м. Помощникъ ректора Кіево-братской коллегіи (академіи), несшій обязанности административныя и въ тоже время бывшій и профессоромъ. Кассіян Сакович, префект Братської школи. К. ПС. 5. Словник української мови Грінченка