1. Словник іншомовних слів Мельничука

проконсул

проко́нсул

(лат. proconsul, букв. – замість консула)

в Стародавньому Римі службова особа, яка спершу здійснювала військові доручення за межами Риму; пізніше – намісник провінції, що призначався звичайно з числа колишніх консулів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проконсул — проко́нсул іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. проконсул — -а, ч. У Стародавньому Римі – намісник провінції, що призначався сенатом із колишніх консулів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проконсул — ПРОКО́НСУЛ, а, ч. У Стародавньому Римі – намісник провінції, що призначався сенатом з числа колишніх консулів. Оповідання ці [А. Франса] складаються .. з діалогів. Перше: діалог римського проконсула Галліона в Коринфі з своїми приятелями патриціями (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. проконсул — У стародавньому Римі консул, владу якого продовжено після закінчення річного терміну повноважень (найчастіше намісник провінції). Універсальний словник-енциклопедія
  5. проконсул — Проко́нсул, -ла; -сули, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. проконсул — ПРОКО́НСУЛ, а, ч. У стародавньому Римі — намісник провінції, що призначався сенатом з числа колишніх консулів. Оповідання ці [А. Франса] складаються.. з діалогів. Перше: діалог римського проконсула Галліона в Коринфі з своїми приятелями патриціями (Л. Укр., VIII, 1965, 175). Словник української мови в 11 томах