психоламаркізм
психоламаркі́зм
(від психо... і ламаркізм)
відверто ідеалістична течія неоламаркізму, представники якої вважали джерелом еволюції живої природи діяння психічних факторів, завдяки яким клітини організму нібито свідомо реагують на впливи зовнішнього середовища і організм в цілому вдосконалюється.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- психоламаркізм — -у, ч. Теорія про еволюцію організмів, за якою еволюція всіх організмів спрямовується примітивними формами свідомості (психіки) і волі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- психоламаркізм — ПСИХОЛАМАРКІ́ЗМ, у, ч., біол. Один із напрямів у біології, представники якого стверджували, що основним джерелом еволюції є свідомі вольові акти органiзму, а також його тканин і клітин; рiзновид автогенезу; неоламаркізм. Словник української мови у 20 томах