психоламаркізм

психоламаркі́зм

-у, ч.

Теорія про еволюцію організмів, за якою еволюція всіх організмів спрямовується примітивними формами свідомості (психіки) і волі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. психоламаркізм — ПСИХОЛАМАРКІ́ЗМ, у, ч., біол. Один із напрямів у біології, представники якого стверджували, що основним джерелом еволюції є свідомі вольові акти органiзму, а також його тканин і клітин; рiзновид автогенезу; неоламаркізм. Словник української мови у 20 томах
  2. психоламаркізм — психоламаркі́зм (від психо... і ламаркізм) відверто ідеалістична течія неоламаркізму, представники якої вважали джерелом еволюції живої природи діяння психічних факторів, завдяки яким клітини організму нібито свідомо реагують на впливи зовнішнього середовища і організм в цілому вдосконалюється. Словник іншомовних слів Мельничука