птеродактиль

птерода́ктиль

(від грец. πτερόν – крило і δάκτυλος – палець)

підряд викопних плазунів ряду птерозаврів. Відомий з відкладів мезозою.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. птеродактиль — птерода́ктиль іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. птеродактиль — -я, ч. Здатний літати викопний плазун ряду птерозаврів, що мав витягнуті в довгий дзьоб щелепи з дрібними зубами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. птеродактиль — ПТЕРОДА́КТИЛЬ див. птерода́ктилі. Словник української мови у 20 томах
  4. птеродактиль — (-я) ч.; мол.; жарт. Процес блювання у вікно. ПСУМС, 59. Словник жарґонної лексики української мови