птеродактиль

(-я) ч.; мол.; жарт. Процес блювання у вікно. ПСУМС, 59.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. птеродактиль — птерода́ктиль іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. птеродактиль — -я, ч. Здатний літати викопний плазун ряду птерозаврів, що мав витягнуті в довгий дзьоб щелепи з дрібними зубами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. птеродактиль — ПТЕРОДА́КТИЛЬ див. птерода́ктилі. Словник української мови у 20 томах
  4. птеродактиль — птерода́ктиль (від грец. πτερόν – крило і δάκτυλος – палець) підряд викопних плазунів ряду птерозаврів. Відомий з відкладів мезозою. Словник іншомовних слів Мельничука