пуансон
пуансо́н, пунсо́н
(франц. poinçon, букв. – шило)
1. Робоча частина (звичайно металевий стрижень) деяких штампів та інших інструментів, що безпосередньо тисне на матеріал, який обробляють або досліджують.
2. Сталевий штамп з рельєфним зображенням букви, знака, цифри тощо. За допомогою П. видавлюють у металі друкарські форми (матриці). Виготовляють ручним або механічним способом.
3. Умовна позначка на географічних картах (кружок, квадратик тощо).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пуансон — пуансо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пуансон — -а, ч. 1》 тех. Робоча частина (звичайно металевий стрижень) деяких штампів та інших інструментів, що безпосередньо тисне на матеріал, якого обробляють або досліджують. 2》 друк. Сталевий штамп із рельєфним дзеркальним зображенням літери, цифри, знака. 3》 Умовна позначка на географічних картах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пуансон — ПУАНСО́Н, а, ч. 1. техн. Робоча частина (звичайно металевий стрижень) деяких штампів та ін. інструментів, що безпосередньо тисне на матеріал, який обробляють або досліджують. Словник української мови у 20 томах