1. Словник іншомовних слів Мельничука

пурин

пури́н

(від лат. purus – чистий)

органічна азотовмісна сполука, безбарвні кристали. Похідні П. поширені в природі і відіграють важливу роль у різних біологічних процесах. Ядро П. входить до складу багатьох алкалоїдів, вітамінів, нуклеотидів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пурин — пури́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пурин — -у, ч. Нітрогеновмісна кристалічна сполука, якої в природі немає. Синтезована штучно. Її похідні відіграють виняткову роль у хімії живої речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пурин — ПУРИ́Н, у, ч., спец. Складна органічна сполука у вигляді безбарвних кристалів, молекули якої, крім атомів вуглецю, містять атоми азоту й водню; похідні її зустрічаються в живих організмах як продукт обміну речовин. Словник української мови у 20 томах
  4. пурин — Органічна гетероциклічна сполука, материнська субстанція пуринових основ, які є складовими частинами нуклеїнових кислот (ДНК і РНК); синтетичні похідні пуринів використовують як лікарські препарати, зокрема, аллопуринол — протираковий препарат. Універсальний словник-енциклопедія