піридин
піриди́н
(від грец. πυρίδιον – вогник)
органічна азотовмісна сполука; безбарвна прозора рідина з неприємним запахом. Застосовують в аналітичній хімії, для синтезу фармацевтичних препаратів, барвників тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піридин — піриди́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- піридин — -у, ч. Отруйна легкозаймиста безбарвна прозора гігроскопічна рідина з неприємним різким запахом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- піридин — ПІРИДИ́Н, у, ч. Отруйна легкозаймиста безбарвна прозора гігроскопічна рідина з неприємним різким запахом. Запах бергамотового масла, піридину, толуолу знижує поріг присмеркового зору (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- піридин — ПІРИДИ́Н, у, ч. Отруйна легкозаймиста безбарвна прозора гігроскопічна рідина з неприємним різким запахом. — Перший радянський піридин повинен з’явитися на нашому заводі (Шовк. Словник української мови в 11 томах