1. Словник української мови у 20 томах

піридин

ПІРИДИ́Н, у, ч.

Отруйна легкозаймиста безбарвна прозора гігроскопічна рідина з неприємним різким запахом.

Запах бергамотового масла, піридину, толуолу знижує поріг присмеркового зору (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піридин — піриди́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. піридин — -у, ч. Отруйна легкозаймиста безбарвна прозора гігроскопічна рідина з неприємним різким запахом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піридин — піриди́н (від грец. πυρίδιον – вогник) органічна азотовмісна сполука; безбарвна прозора рідина з неприємним запахом. Застосовують в аналітичній хімії, для синтезу фармацевтичних препаратів, барвників тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. піридин — ПІРИДИ́Н, у, ч. Отруйна легкозаймиста безбарвна прозора гігроскопічна рідина з неприємним різким запахом. — Перший радянський піридин повинен з’явитися на нашому заводі (Шовк. Словник української мови в 11 томах