піротехніка

піроте́хніка

(від піро... і техніка)

галузь техніки, пов’язана з виготовленням освітлювальних, сигнальних, трасуючих, запалювальних, димових та інших спеціальних сумішей, а також ракет, снарядів, що їх наповнюють цими сумішами.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піротехніка — піроте́хніка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. піротехніка — -и, ж. Галузь техніки, пов'язана з виготовленням горючих і вибухових сумішей, сигнальних вогнів, ракет, феєрверків. || Горючі й вибухові суміші, сигнальні вогні, ракети, феєрверки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піротехніка — ПІРОТЕ́ХНІКА, и, ж. Галузь техніки, пов'язана з виготовленням горючих і вибухових сумішей, сигнальних вогнів, ракет, фейєрверків; // Горючі і вибухові суміші, сигнальні вогні, ракети, фейєрверки. Над нічиєю землею щохвилини злітали ракети, німці себе підбадьорювали піротехнікою (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  4. піротехніка — Галузь техніки, що займається виготовленням піротехнічних сумішей (з горючих речовин, окислювачів, наповнювачів та барвників для забарвлення вогню й диму) для створення світлових та звукових ефектів (сигнальних ракет, димових шашок тощо). Універсальний словник-енциклопедія
  5. піротехніка — Піроте́хніка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. піротехніка — ПІРОТЕ́ХНІКА, и, ж. Галузь техніки, пов’язана з виготовленням горючих і вибухових сумішей, сигнальних вогнів, ракет, фейєрверків; // Горючі і вибухові суміші, сигнальні вогні, ракети, фейєрверки. Словник української мови в 11 томах