1. Словник іншомовних слів Мельничука

піротин

піроти́н

(від грец. πυρροτης – темно-оранжевий колір)

мінерал класу сульфідів, бронзово-жовтого кольору. Інколи використовують як сировину для одержання сірчаної кислоти, а з домішками нікелю – як нікелеву руду.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піротин — піроти́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. піротин — -у, ч. Мінерал класу сульфідів, бронзово-жовтого кольору. Інколи використовують як сировину для одержання сірчаної кислоти, а з домішками нікелю – як нікелеву руду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піротин — ПІРОТИ́Н, у, ч. Узагальнено результати експериментальних досліджень змін при високих тиску та температурі магнітних характеристик вивержених гірських порід і руд, що вміщують магнетит, титаномагнетити і піротин, ряду регіонів України та деяких геологічних провінцій інших країн (з газ.). Словник української мови у 20 томах