1. Словник іншомовних слів Мельничука

пірофорний

пірофо́рний

(від піро... і грец. φορός – той, що несе)

той, що сам займається;

¤ п-і метали – метали (напр., залізо), здатні в подрібненому стані самозайматися на повітрі (іноді при підігріванні, терті або ударі).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пірофорний — -а, -е. Здатний запалюватися, спалахувати. Пірофорні метали — метали, які здатні у тонкоподрібненому вигляді запалюватися у повітрі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пірофорний — Самозапальний Словник чужослів Павло Штепа
  3. пірофорний — (< грец. pyr — вогонь і phoros — той, що несе), -а, -е. Той, що сам займається. Стигми тіл — це стигми душ. Це — з віку од олігоценових епох, пірофорний, ти, як квітка, виткався, ставши боржником — уже за двох. (П-2:219). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. пірофорний — ПІРОФО́РНИЙ. Словник української мови у 20 томах