1. Словник іншомовних слів Мельничука

пітон

піто́н, піфо́н

(грец. Πύθων)

1. Міфічний змій-чудовисько, якого нібито вбив Аполлон.

2. Рід неотруйних змій родини удавових. Поширені переважно в тропіках Східної півкулі. М’ясо деяких П. їстівне, шкіру багатьох видів використовують для різних виробів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пітон — ПІТО́Н, а, ч. Велика неотруйна змія родини удавових. Вилізла довга гадюка-пітон і на очах у журавлика проковтнула маленьку пухнасту тваринку (Ів., Ліс. казки, 1954, 165). Словник української мови в 11 томах
  2. пітон — -а, ч. Велика неотруйна змія родини удавових. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пітон — піто́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. пітон — ПІТО́Н, а, ч. Велика неотруйна змія родини удавових. Вилізла довга гадюка-пітон і на очах у журавлика проковтнула маленьку пухнасту тваринку (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах
  5. пітон — Гадюка, див. гад, змій, змія Словник чужослів Павло Штепа