пітон
ПІТО́Н, а, ч. Велика неотруйна змія родини удавових.
Вилізла довга гадюка-пітон і на очах у журавлика проковтнула маленьку пухнасту тваринку (Ів., Ліс. казки, 1954, 165).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пітон — піто́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пітон — -а, ч. Велика неотруйна змія родини удавових. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пітон — Гадюка, див. гад, змій, змія Словник чужослів Павло Штепа
- пітон — ПІТО́Н, а, ч. Велика неотруйна змія родини удавових. Вилізла довга гадюка-пітон і на очах у журавлика проковтнула маленьку пухнасту тваринку (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах
- пітон — піто́н, піфо́н (грец. Πύθων) 1. Міфічний змій-чудовисько, якого нібито вбив Аполлон. 2. Рід неотруйних змій родини удавових. Поширені переважно в тропіках Східної півкулі. М’ясо деяких П. їстівне, шкіру багатьох видів використовують для різних виробів. Словник іншомовних слів Мельничука