радіатор

радіа́тор

(від лат. radio – випромінюю)

1. Нагрівальний прилад у системах водяного, парового, іноді електричного опалення.

2. Теплообмінний апарат для охолодження води, мастила, повітря у двигунах внутрішнього згоряння.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радіатор — радіа́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. радіатор — -а, ч. 1》 Теплообмінний апарат для охолодження води, мастила, повітря у двигунах внутрішнього згоряння. 2》 Нагрівальний прилад у системах водяного, парового, іноді електричного опалення. 3》 Пристрій для охолодження радіотехнічних елементів, що нагріваються під час роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. радіатор — РАДІА́ТОР, а, ч. 1. Теплообмінний апарат для охолодження води, мастила, повітря у двигунах внутрішнього згоряння (в автомобілі, тракторі, літаку і т. ін.). Машина зупинилася пружно, наче увіткнулась радіатором у густу, непроходиму масу повітря (В. Словник української мови у 20 томах
  4. радіатор — Пристрій (вид теплообмінника) для охолодження рідини або газу; застосовується, напр., в автомобілі — р. водяного охолодження двигуна; циркуляція в системі р.-двигун створюється насосом. Універсальний словник-енциклопедія
  5. радіатор — РАДІА́ТОР (нагрівальний прилад у системі опалювання), БАТАРЕ́Я. — Що ви, батьку, ми до печі не звикли. Не те життя, — жартував Зозуля. — Ну, а радіаторів у нас ще нема (В. Кучер); Від батарей опалення йшов теплий, животворний струм (В. Собко). Словник синонімів української мови
  6. радіатор — РАДІА́ТОР, а, ч. 1. Теплообмінний апарат для охолодження води, мастила, повітря у двигунах внутрішнього згоряння (в автомобілі, тракторі, літаку і т. ін.). Словник української мови в 11 томах