радіатор

РАДІА́ТОР, а, ч.

1. Теплообмінний апарат для охолодження води, мастила, повітря у двигунах внутрішнього згоряння (в автомобілі, тракторі, літаку і т. ін.).

Машина зупинилася пружно, наче увіткнулась радіатором у густу, непроходиму масу повітря (Собко, Граніт, 1937, 14);

Водій витягнув відро і долив у радіатор води (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 65).

2. Нагрівальний прилад у системах водяного, парового, іноді електричного опалення.

Тримаючи руку над гарячим радіатором опалення, над плитою, над ввімкненою електричною лампочкою, ми помічаємо, що над ними піднімаються теплі струмені повітря (Фізика, II, 1957, 19);

— Що ви, батьку, ми до печі не звикли. Не те життя, — жартував Зозуля. — Ну, а радіаторів у нас ще нема (Кучер, Трудна любов, 1960, 403).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радіатор — радіа́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. радіатор — -а, ч. 1》 Теплообмінний апарат для охолодження води, мастила, повітря у двигунах внутрішнього згоряння. 2》 Нагрівальний прилад у системах водяного, парового, іноді електричного опалення. 3》 Пристрій для охолодження радіотехнічних елементів, що нагріваються під час роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. радіатор — РАДІА́ТОР, а, ч. 1. Теплообмінний апарат для охолодження води, мастила, повітря у двигунах внутрішнього згоряння (в автомобілі, тракторі, літаку і т. ін.). Машина зупинилася пружно, наче увіткнулась радіатором у густу, непроходиму масу повітря (В. Словник української мови у 20 томах
  4. радіатор — радіа́тор (від лат. radio – випромінюю) 1. Нагрівальний прилад у системах водяного, парового, іноді електричного опалення. 2. Теплообмінний апарат для охолодження води, мастила, повітря у двигунах внутрішнього згоряння. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. радіатор — Пристрій (вид теплообмінника) для охолодження рідини або газу; застосовується, напр., в автомобілі — р. водяного охолодження двигуна; циркуляція в системі р.-двигун створюється насосом. Універсальний словник-енциклопедія
  6. радіатор — РАДІА́ТОР (нагрівальний прилад у системі опалювання), БАТАРЕ́Я. — Що ви, батьку, ми до печі не звикли. Не те життя, — жартував Зозуля. — Ну, а радіаторів у нас ще нема (В. Кучер); Від батарей опалення йшов теплий, животворний струм (В. Собко). Словник синонімів української мови