радіотелеграф
радіотелегра́ф
(від радіо... і телеграф)
безпроводовий телеграф, який передає повідомлення кодом (напр., азбукою Морзе) за допомогою радіохвиль.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- радіотелеграф — радіотелегра́ф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- радіотелеграф — -у, ч. 1》 Сукупність передавальної та приймальної апаратури для телеграфного зв'язку по радіо. 2》 Установа, яка здійснює такий зв'язок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- радіотелеграф — РАДІОТЕЛЕГРА́Ф, а, ч. 1. Сукупність передавальної та приймальної апаратури для телеграфного зв'язку по радіо. – Це, бачите, невеличкий .. радіотелеграф. Сидячи тут, я переказую свої розпорядження в різні кінці мого маєтку (Ю. Смолич). 2. Установа, яка здійснює такий зв'язок. Словник української мови у 20 томах
- радіотелеграф — Радіотелегра́ф, -фа; -гра́фи, -фів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- радіотелеграф — РАДІОТЕЛЕГРА́Ф, а, ч. 1. Сукупність передавальної та приймальної апаратури для телеграфного зв’язку по радіо. — Це, бачите, невеличкий.. радіотелеграф. Сидячи тут, я переказую свої розпорядження в різні кінці мого маєтку (Смолич, І, 1958, 64). 2. Установа, яка здійснює такий зв’язок. Словник української мови в 11 томах