радіотелеграф

радіотелегра́ф

-у, ч.

1》 Сукупність передавальної та приймальної апаратури для телеграфного зв'язку по радіо.

2》 Установа, яка здійснює такий зв'язок.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радіотелеграф — радіотелегра́ф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. радіотелеграф — РАДІОТЕЛЕГРА́Ф, а, ч. 1. Сукупність передавальної та приймальної апаратури для телеграфного зв'язку по радіо. – Це, бачите, невеличкий .. радіотелеграф. Сидячи тут, я переказую свої розпорядження в різні кінці мого маєтку (Ю. Смолич). 2. Установа, яка здійснює такий зв'язок. Словник української мови у 20 томах
  3. радіотелеграф — радіотелегра́ф (від радіо... і телеграф) безпроводовий телеграф, який передає повідомлення кодом (напр., азбукою Морзе) за допомогою радіохвиль. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. радіотелеграф — Радіотелегра́ф, -фа; -гра́фи, -фів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. радіотелеграф — РАДІОТЕЛЕГРА́Ф, а, ч. 1. Сукупність передавальної та приймальної апаратури для телеграфного зв’язку по радіо. — Це, бачите, невеличкий.. радіотелеграф. Сидячи тут, я переказую свої розпорядження в різні кінці мого маєтку (Смолич, І, 1958, 64). 2. Установа, яка здійснює такий зв’язок. Словник української мови в 11 томах