1. Словник іншомовних слів Мельничука

радіофон

радіофо́н

(від радіо... і ...фон) – телефон без проводів, який з’єднує абонента з будь-яким іншим абонентом, що має автоматичний зв’язок з центральним вузлом (включаючи й міжміський зв’язок).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радіофон — радіофо́н іменник чоловічого роду прилад Орфографічний словник української мови
  2. радіофон — -у, ч. Телефон без проводів, який з'єднує абонента з будь-яким іншим абонентом, що має автоматичний зв'язок з центральним вузлом (включаючи й міжміський зв'язок). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. радіофон — РАДІОФО́Н, а, ч. Те саме, що радіотелефо́н. Словник української мови у 20 томах