радіофон
радіофо́н
-у, ч.
Телефон без проводів, який з'єднує абонента з будь-яким іншим абонентом, що має автоматичний зв'язок з центральним вузлом (включаючи й міжміський зв'язок).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- радіофон — радіофо́н іменник чоловічого роду прилад Орфографічний словник української мови
- радіофон — РАДІОФО́Н, а, ч. Те саме, що радіотелефо́н. Словник української мови у 20 томах
- радіофон — радіофо́н (від радіо... і ...фон) – телефон без проводів, який з’єднує абонента з будь-яким іншим абонентом, що має автоматичний зв’язок з центральним вузлом (включаючи й міжміський зв’язок). Словник іншомовних слів Мельничука