радіофон

радіофо́н

-у, ч.

Телефон без проводів, який з'єднує абонента з будь-яким іншим абонентом, що має автоматичний зв'язок з центральним вузлом (включаючи й міжміський зв'язок).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радіофон — радіофо́н іменник чоловічого роду прилад Орфографічний словник української мови
  2. радіофон — РАДІОФО́Н, а, ч. Те саме, що радіотелефо́н. Словник української мови у 20 томах
  3. радіофон — радіофо́н (від радіо... і ...фон) – телефон без проводів, який з’єднує абонента з будь-яким іншим абонентом, що має автоматичний зв’язок з центральним вузлом (включаючи й міжміський зв’язок). Словник іншомовних слів Мельничука