растр
(нім. Raster, від лат. rastrum – граблі)
1. Оптичний прилад – система певним чином розміщених лінз, дзеркал, призм або система ліній (смужок, точок), нанесених у певному порядку на будь-яку поверхню. В поліграфії за допомогою Р. відтворюють напівтонові зображення у вигляді точок різної величини; в стереокіно Р. створює враження об’ємності об’єктів.
2. Світлові рядки (лінії) на екрані електронно-променевої трубки телевізора, які можна спостерігати, коли немає зображення.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- растр — растр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- растр — РАСТР – РАСТРА Растр, -а. Оптичний прилад, що складається з лінз, дзеркал, призм або системи ліній; світлові рядки на екрані телевізора. Растра. Прилад для графлення нотного паперу. Літературне слововживання
- растр — -а, ч. 1》 друк. Оптичний пристрій для структурного перетворення пучка променів світла, які застосовуються при відтворенні напівтонових оригіналів для отримання дрібноточкового зображення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- растр — РАСТР, а, ч., спец. 1. Оптичний пристрій, що являє собою систему відповідно розміщених лінз, дзеркал, призм тощо або систему ліній (смужок, точок), нанесених у певному порядку на будь-яку поверхню яким-небудь способом. Великий растр. 2. полігр. Словник української мови у 20 томах
- растр — РАСТР, а, ч., спец. Оптичний пристрій, що являє собою систему відповідно розміщених лінз, дзеркал, призм тощо або систему ліній (смужок, точок), нанесених у певному порядку на будь-яку поверхню яким-небудь способом. Крупний растр. Словник української мови в 11 томах