растр
РАСТР, а, ч., спец.
1. Оптичний пристрій, що являє собою систему відповідно розміщених лінз, дзеркал, призм тощо або систему ліній (смужок, точок), нанесених у певному порядку на будь-яку поверхню яким-небудь способом.
Великий растр.
2. полігр. Поверхность с чередующимися прозрачными и непрозрачными элементами для структурного преобразования направленного на него пучка света, применяемая в полиграфии на стадии копирования или перевода изображения в мелкоточечное.
△ (1) Чарунко́вий растр – пристрій стільникоподібної структури, що складається із сфокусованих перегородок, які поглинають рентгенівське випромінення.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- растр — растр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- растр — РАСТР – РАСТРА Растр, -а. Оптичний прилад, що складається з лінз, дзеркал, призм або системи ліній; світлові рядки на екрані телевізора. Растра. Прилад для графлення нотного паперу. Літературне слововживання
- растр — -а, ч. 1》 друк. Оптичний пристрій для структурного перетворення пучка променів світла, які застосовуються при відтворенні напівтонових оригіналів для отримання дрібноточкового зображення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- растр — (нім. Raster, від лат. rastrum – граблі) 1. Оптичний прилад – система певним чином розміщених лінз, дзеркал, призм або система ліній (смужок, точок), нанесених у певному порядку на будь-яку поверхню. В поліграфії за допомогою... Словник іншомовних слів Мельничука
- растр — РАСТР, а, ч., спец. Оптичний пристрій, що являє собою систему відповідно розміщених лінз, дзеркал, призм тощо або систему ліній (смужок, точок), нанесених у певному порядку на будь-яку поверхню яким-небудь способом. Крупний растр. Словник української мови в 11 томах