ре

(лат. re)

другий ступінь основного музичного звукоряду.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ре — ре іменник середнього роду нота Орфографічний словник української мови
  2. ре — невідм., с., муз. 1》 Одна зі складових назв звуків, те саме, що D або d. 2》 Стрій транспоруючих інструментів (in D), що звучить на тон вище від запису (малий кларнет). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ре — (re) — 1. Одна з складових назв звуків, те ж саме, що D або d. 2. Стрій транспонуючих інструментів (in D), які звучать на тон вище запису (малий кларнет). Словник-довідник музичних термінів
  4. ре — РЕ, невідм., с. Друга нота музичної гами. – Ти співай, Павлушко, “до-ре”, і все вгору, вгору, а ми своє, пристанемо, як ти будеш “мі” співати (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  5. Ре — див. Ра Універсальний словник-енциклопедія
  6. ре — РЕ, невідм., с. Друга нота музичної гами. Словник української мови в 11 томах