ре
РЕ, невідм., с.
Друга нота музичної гами.
– Ти співай, Павлушко, “до-ре”, і все вгору, вгору, а ми своє, пристанемо, як ти будеш “мі” співати (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ре — ре іменник середнього роду нота Орфографічний словник української мови
- ре — невідм., с., муз. 1》 Одна зі складових назв звуків, те саме, що D або d. 2》 Стрій транспоруючих інструментів (in D), що звучить на тон вище від запису (малий кларнет). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ре — (re) — 1. Одна з складових назв звуків, те ж саме, що D або d. 2. Стрій транспонуючих інструментів (in D), які звучать на тон вище запису (малий кларнет). Словник-довідник музичних термінів
- ре — (лат. re) другий ступінь основного музичного звукоряду. Словник іншомовних слів Мельничука
- Ре — див. Ра Універсальний словник-енциклопедія
- ре — РЕ, невідм., с. Друга нота музичної гами. Словник української мови в 11 томах